Pages Navigation Menu

КАМЕРНИЙ ХОР «КРЕДО», М. КИЇВ

IV, V, VII Московський пасхальний фестиваль (Москва, Росія, 2005, 2006, 2008)

IV, V, VII Московський пасхальний фестиваль (Москва, Росія, 2005, 2006, 2008)

Окремою сторінкою у житті камерного хору «Кредо» стала участь у Московському Пасхальному фестивалі — IV, V та VII. На IV Московський Пасхальний фестиваль хор запросили позапланово. До рук хоровому продюсерові фестивалю Михаїлові Фіхтенгольцу через Бориса Тевліна цілком випадково потрапив записаний хором 2004 року диск «Піснеспіви і молитви» Г. Свиридова. І ось на поштову адресу хору на початку січня приходить лист зі словами захоплення з приводу диску і запрошення до участі у IV Пасхальному фестивалі. Це була дня нас велика радість і гордість, і ми з задоволенням пристали на цю пропозицію. Тим більше, що жоден український колектив ще не брав участі в цьому фестивалі – ми були першовідкривачами.
Це був 2005 рік. Михаїл Фіхтенгольц попросив нас презентувати на фестивалі саме «Піснеспіви і молитви» Г. Свиридова. Нашою участю у фестивалі саме з цим твором зацікавився небіж Г. Свиридова – Олександр Сергійович Бєлоненко, наполіг на зустрічі та дискусії про виконання «Піснеспівів і молитов» Г. Свиридова. Ми запросили Олександра Сергійовича до Києва і плідно попрацювали з ним стосовно побажань самого Свиридова щодо виконавських нюансів.
О. Бєлоненко привіз нам записи наспівів самого автора, ми отримали такий раритет. Звісно, не все співпало із баченням диригента Богдана Пліша – все ж таки виконавець має право на свою трактовку творів – але спілкування пішло на користь обом сторонам. І, як наслідок такої роботи, «Піснеспіви і молитви» уперше прозвучали на Московському Пасхальному фестивалі у храмі Вознесіння Господнього біля Нікітських воріт

moscow1

На фото: О.С. Бєлоненко у першому ряду слухає виконання «Душевними очима», соло ієромонаха Романа (Подлубняка). 2005 р.

moscow2

Також цю програму хор презентував у місті Муромі, у Свято-Благовіщенському чоловічому монастирі. Шлях туди був неблизький, годин вісім, автобус затримався, і публіка, яка прийшла на концерт, чекала на хор близько двох годин. Перевдягатися довелося на ходу, в автобусі. Дуже нас зворушило те, що люди кілька годин не розходилися і чекали на наш виступ. Загалом, концерт відбувся вдало. Однак варто зазначити, що не всі сприйняли сучасну духовну музику – слух, що звик до простих богослужбових монарших пісне співів, не завжди готовий сприйняти масштабне форте у виконанні. Тому нам довелось почути й невдоволення від ортодоксальних парафіян монастиря.
Крім цього, за традицією фестивалю, хор брав участь і в гала-концерті хорових колективів, який відбувся у концертній залі ім. Чайковського, де прозвучали піснеспіви Юрія Фалика «Городок» та «Храм Твій, Господи», «Мелодія» Мирослава Скорика, «Сонце сідає» Станіслава Людкевича.
Рецензії на виступи камерного хору «Кредо» на IV Московському Пасхальному фестивалі:
Свиридов – у храмі Вознесіння
В рамках Московського Пасхального фестивалю відбулося виконання «Піснеспівів і молитов» Георгія Свиридова. Древі храму Вознесіння Господня біля Нікітських воріт були відчинені для всіх охочих. Останній твір великого російського композитора, який став його духовним заповітом, прозвучав в інтерпретації зовсім молодого колективу з Києва – камерного хору «Кредо».
Слід визнати, що, незважаючи на молодість і співаків, і їхнього керівника – вихованця Київської консерваторії Богдана Пліша, готі блискуче впоралися із дуже складною партитурою. Здавалося, звучить саме повітря храму, сповнене гармонією та благодаттю. І зовсім не як формальність прозвучали потім незвичні для церковного порядку аплодисменти (все ж таки це був концерт, а не богослужіння), а також слова подяки від настоятеля храму протоієрея Володимира Дивякова на адресу виконавців. Залишився дуже задоволеним і присутній на концерті президент Національного Свиридівського фонду музикознавець Олександр Бєлоненко.

Сергій Бирюков, газета «Труд», 7 травня 2005 р.
Київський камерний хор «Кредо» виступив на Пасхальному фестивалі.

Московський Пасхальний фестиваль продовжує відкривати ще невідомі нам талановиті колективи. Один з них – київський камерний хор «Кредо». Його артисти – професійні і молоді. У Москві хор виступив сьогодні уперше, виконавши «Піснеспіви і молитви» Георгія Свиридова.
Розповідають «Новини культури».
Два роки тому, перебуваючи у Москві з приватним візитом, керівник українського хору «Кредо» придбав у нотному магазині партитуру – цикл «Піснеспіви і молитви» Георгія Свиридова. Навряд чи диригент думав тоді, що саме з цією програмою виступатиме у столиці зі своїм хором. До того ж на Пасхальному фестивалі.
Богдан Пліш, художній керівник хору «Кредо» (Київ): «У нас перші гастролі такого рівня… Ну, нічого, за нами Москва!»
За ними, принаймні, у ці хвилини відповідального дебюту, — відкритий з нагоди Великодня вівтар храму Вознесіння Господнього біля Нікітських воріт. Святая святих, у якій колись звучали голоси Шаляпіна, знаменитого архідиякона Костянтина Розова. Виконувані нині «Піснеспіви і молитви» — останній твір Свиридова, не лише композиторський, але й духовний труд всього його життя.
Богдан Пліш, художній керівник хору «Кредо» (Київ): «Цікава сама назва циклу «З літургійної поезії». Тобто, Свиридов ставився до текстів Нового Завіту, богослужбових текстів, як до поезії духовної.
Олександр Бєлоненко, директор Свиридівського інституту: «Він ішов до цієї літургійної поезії все життя. Це його сходження наприкінці життя. Він називав це літургійною музикою. Це пам’ятник духовній музиці Росії».
Свиридов мріяв, аби окремі пісне співи з недописаного ним грандіозного циклу звучали на богослужіннях. Хто знає, може бути, у рік 90-річчя композитора, після виступу талановитих українських виконавців, ця світська за формою, але глибоко церковна за суттю музика зазвучить під склепіннями храмів.

Музика на телеканалі «Культура»
2006 року у Московського Пасхального фестивалю перший ювілей — п’ятиріччя.
На цей фестиваль було запрошено як нові колективи, так і ті хори, що виступали раніше й стали фаворитами публіки. У тому числі було запрошено і наш колектив.
Богдан Пліш поставився до складання програми для фестивалю дуже відповідально, і після багатьох роздумів було складено програму під назвою «Київський розспів». Ідея цієї програми полягала в наступному: відібрано кращі зразки обробки київського розспіву композиторами 19 століття, в тому числі – С. Рахманінова, П. Чеснокова, М. Кедрова. Також до створення програми були залучені як українські, так і російські композитори – В. Довгань, М. Кучмет, І. Вишневський, В. Давиденко. Після виконання програми «Київський розспів» на V Московському Пасхальному фестивалі хор у травні 2007 року записав диск з цією програмою під назвою «Архангельський глас (Київський розспів)».

Виступи камерного хору «Кредо» на V Московському Пасхальному фестивалі:
30 квітня – участь у хоровому гала-концерті (Концертний зал ім. Чайковського) спільно з такими колективами: ансамбль «Сирін» (Москва), хор «Містерія болгарських голосів» (Болгарія), жіночий хор «Горі» та хор «Руставі» (Грузія), чоловічий хор Санкт-Петербурзького подвір’я в Оптиній пустині (Санкт-Петербург), Саратовський губернський театр хорової музики (Саратов), Камерний хор Московської консерваторії.
1 травня – регіональний концерт у Серпуховському кафедральному соборі Ніколи Білого.
2 травня – основний виступ у храмі Живоначальної Трійці у Сєрєбрєніках (Москва).

«З великим успіхом 2 травня 2006 року відбувся хоровий концерт у храмі Живоначальної Трійці в Сєрєбрєніках. Камерний хор «Кредо» (Україна) підкорив слухачів чистим і трепетним виконанням програми «Київський розспів».

Про участь колективу у IV, V та VII Московському Пасхальному фестивалі написав у своїй статті Валентин Льовочкін.

Валентин Льовочкін
«КРЕДО» — означає «ВІРУЮ»
Газета «Завтра», № 31(767), 30 липня 2008 р.

Колектив «Кредо» від початку заявив про себе як про пропагандиста найновітнішої музики. Це помітно відрізняє «Кредо» від інших хорів, які воліють зривати аплодисменти на перевірених часом творах. Вже через рік після виникнення «Кредо» — хор-немовля! – другим у світі, після капели Чернушенка, виконав завершені лише 1998 року «Піснеспіви і молитви» Свиридова, причому записав на диск одкровення Свиридова, які ніколи раніше не звучали. Знавці хорової музики починали слухати диск «Піснеспіви і молитви» з саркастичними виразами облич, а закінчували – з враженими: «Це ж треба, капелу з Санкт-Петербургу переспівали!». Глобальною, потужною, такою, що підкорила меломанів і не лише, подією став виступ «Кредо» на V Пасхальному фестивалі. У травні 2006 року в Москві хор представив у храмі Живоначальної Трійці в Сєрєбрєніках програму «Київський розспів». Звісно, звучали й знамениті обробки мелодій старовинних розспівів Києво-Печерської Лаври, виконані Архангельським, Рахманіновим, Чесноковим; але справжньою сенсацією стали хори, що ніколи раніше не звучали, створені для «Кредо» сучасними, у більшості молодими та середнього віку, українськими та російськими композиторами. Диск з цією у повному сенсі слова небувалою музикою також записано. Таке поєднання сучасності, навіть суперсучасності, й опори на тисячолітні істини (не лише музичні, а й релігійні) – фірмовий стиль хору «Кредо», його «патент». Шестирічна історія колективу підтверджує цей висновок. Нещодавній виступ на VII Московському Пасхальному фестивалі у церкві Вознесіння Господнього біля Нікітських воріт став виходом на єдину орбіту – сучасної слов’янської музики. Вже не було реверансів у бік шанувальників звичного хорового стилю – жодного хору, що звучав раніше! В результаті спільної діяльності Богдана Пліша і композиторів Росії та України на світ Божий з’явилися Канон Великодній, Години Пасхи та Пасхальна антифон на літургія. Знавці розуміють – праця величезна й більш ніж відповідальна, адже відповідали хористи й композитори не лише перед людьми, що їх слухали…
Богдан Пліш і «Кредо» розкрили абсолютно новий пласт культури. Вони показали й те, що цей пласт існує, і те, що він неперевершений.
Маловідомі і зовсім нікому не відомі композитори молодшого й середнього поколінь, виявляється, цілком спроможні конкурувати на концертних майданчиках не лише з П. Чесноковим та О. Архангельським, але й, може бути, успішно суперничати з С. Рахманіновим та Г. Свиридовим, що набагато важче. Можливо, «Кредо» показало світові нових класиків, як коли Юрловська капела вразила музичну громадськість Свиридовим, а хор Мініна – Гавриліним.
Час розповісти про музику, що прозвучала у травневому концерті (чи богослужінні?) «Кредо» у присутності численних слухачів, які тепло вітали і хористів, і композиторів. Великодній Канон, написаний молодою киянкою Богданою Працюк, тонко і вишукано нагадав про класичні знаменний та київський розспіви. Хор було поділено надвоє, і розміщувався він у протилежних частинах храму. Це і є розкішний антифонний спів, який парафіяни так рідко чують внаслідок звичної нечисленності церковних хорів. Головний тропар Пасхи, почутий Б. Працюк, променився давньою християнською радістю і молодою не скаламученою енергією. Години Пасхи було написано двома московськими композиторами – Володимиром Довганем та Іваном Вишневським. Музика блискуча, одночасно потужна і ніжна, майстерно зроблена. Варто виокремити «Воскресение Христово видевше» В. Довганя, позначене особливо проникливою і теплою мелодією, та «Предварившия утро» І. Вишневського: твір, на початку зачарований, містично втаємничений, з властивим композиторові гармонійним та поліфонічним накалом приходить до пронизливої кульмінації. Твір українця Олександра Щетинського І Пасхальний антифон – вражаюче у своїй простоті й чистоті прохання, як і Задостойник Пасхи «Ангел вопияше» Михайла Шведа з вражаючим соло тенора.
Просвітлена і тонка мелодика «Херувимської пісні» киянина Михайла Шуха у дивовижно гарній Алілуйї підіймається до вершин радості, котру здатна пізнати лише людина… Окремо варто відзначити двох українських композиторів, чиї твори звучали в концерті: Вікторію Польову та Максима Кучмета. Загострений інтерес хору «Кредо» до нової музики, а сучасних композиторів – до хору «Кредо» підкреслено тією обставиною, що і Польова, і Кучмет співають – так-так, працюють звичайними хористами – у колективі Пліша. «Вірую» (до слова, «Кредо» з латини – це саме «Вірую») В. Польової може тільки викликати захоплення. Тонко плететься основа мелодії, глибокий, істинно релігійний настрій, з розмахом передано трагічне і світле. Вражають поліфонічні знахідки і гармонійні вишуканості. Загалом, слухаючи «Вірую» — віриш. М. Кучмет написав кришталево-чистий, мелодійно соковитий твір. Його «Милість миру» та «Тобі співаємо» — істинна подяка Богові і тихе молитовне блаженство. Недаремно по закінченні виконання музики М. Кучмета почулося захоплене «Браво!».

moscow3

moscow4

Твори, що раніше не звучали ніколи, було оцінено тривалими оплесками. Публіка не хотіла розходитись, зачарована тим, що відбулося. Антифон музичний переріс у антифон людський – душевний відгук на прекрасне, довершене, вічне. Звучання хору «Кредо» вражає, і тих, хто має вуха, не залишає байдужими. Хору підвладні всі музичні премудрості, хористи розуміють потаємні смисли того, про що співають, вони вірують у те, що оспівують. При цьому російські федеральні московські ЗМІ оминули концерт увагою. У рік 1120-річчя Хрещення Русі саме на православному концерті не було жодної телекамери, жодного мікрофону, жодного журналіста. Соромно за них. Богдан Пліш і його «Кредо» роблять для єдності наших народів більше, ніж усі політики разом. А увага, з якою «Кредо» ставиться до сучасної слов’янської музики, – це взагалі щось неймовірне! Московський великодній концерт Київський камерний хор «Кредо» повторив за тиждень у Києві, у похмурих і врочистих печерах Міського Арсеналу, на фестивалі «Гоголь-фест». Знову – успіх. За словами самовидців, зал аплодував стоячи.

moscow5

moscow6