Pages Navigation Menu

КАМЕРНИЙ ХОР «КРЕДО», М. КИЇВ

Київський розспів

Київський розспів

Київський розспів – велична пам’ятка духовного життя невідомих монахів, насельників Києво-Печерської Лаври, самобутня сторінка в історії православної співочої традиції, культурне явище, що розповсюдилося далеко за межі Києва, а за своїм значенням давно вже вийшло за рамки національного; джерело благодаті та натхнення для всіх, хто трудиться на ниві оспівування слави Божої, – невичерпне протягом багатьох століть. Разом із прийняттям християнства Київською Руссю у IX столітті з Візантії були запозичені також і всі форми східної обрядової традиції: богослужбова література, культова архітектура, правила та символіка інтер’єру храму, канони іконопису і, врешті, один з найбільш значимих елементів обряду – традиція співу. Кожен з цих компонентів пройшов шлях історичного розвитку й призвів до створення нових зразків духовної культури, що віддзеркалювали самобутньо-національні риси. Візантійська співоча традиція являла собою комплекс одноголосних розспівів, організованих за системою восьми основних ладів – восьмиголосся (слов. – «осмогласіє», гр. – «октоїх»). Музична система, за якою увесь музичний матеріал ділиться на вісім частин – гласів. Кожен глас використовувався почергово в богослужбовій практиці. Мелодія гласу записувалась певними символами, знаками («знамено» — давньослов’янське знак), від чого і спів за цими знаками отримав назву знаменний. Це була особлива музична культура, для прищеплення котрої в Давній Русі з Візантії прибули знавці знаменного співу – роспівщики. Вони безпосередньо приймаючи участь у богослужбах, навчали місцевих півчих даній традиції. Увійшовши в практику Руської церкви та укорінившись, знаменний спів поступово перебирав нових рис. Мелодика знаменних розспівів збагачувалась певними мотивами, музичними зворотами, що випливали з місцевих народних співочих традицій і це накладало на розспіви відбиток національної самобутності. В результаті народжувались нові мелодії, що відрізнялися від оригінальних мелодій знаменного співу. А оскільки трансформаціям піддалися практично усі богослужбові піснеспіви, то виникає новий комплекс розспівів, який за місцем народження і поширення починають звати київським. Умовно процес зародження київського розспіву в часі можна віднести до XI – XIII століть. В середині XVI століття цей розспів стає домінуючим в богослужбах київських храмів та монастирів. А вже через сто років ним послуговуються в більшості храмів Москви та інших великих православних центрах Росії.
З утвердженням багатоголосся мелодії київського розспіву не втратили своєї практичності та актуальності. На їх основі було створено нотний обиход, а також виник особливо святковий, величний, красивий вид церковного співу, який отримав назву Києво-Печерський розспів.
Музичні достоїнства київського розспіву привертали до себе увагу найвидатніших композиторів, серед яких П. Чайковський, С. Рахманінов, К. Стеценко, М. Леонтович, О. Кошищь, А. Кастальський, П. Чесноков та багато-багато інших.
В наші дні багато сучасних композиторів також звертаються в своїй творчості до обробок київського розспіву. В рамках підготовки програми «Архангельський глас» камерний хор «Кредо» співпрацював з рядом сучасних композиторів: М. Кучмет, В. Давиденко, В. Степурко (Україна), В. Довгань, І. Вишневський (Росія). Результатом цього співробітництва стало створення обробок київського розспіву, що представлені на диску.
Як уже було зазначено вище, київський розспів не втрачає свого значення з плином століть. І до сьогодні в багатьох православних храмах різних країн ми можемо почути піснеспіви цього розспіву, а звернення до нього сучасних композиторів служить найкращим прикладом зацікавленості ним сучасників.
Артисти камерного хору «Кредо» щасливі з того, що в їх творчій біографії тепер є сторінка, присвячена цьому самобутньому зразку національної духовної культури.

      В.Довгань.Благослови душе моя, Господа

В.Довгань. Благослови душе моя, Господа

      М.Кучмет. Се жених крядет

М.Кучмет. Се жених грядет

      П. Чесноков. Взбранной воеводе

П. Чесноков. Взбранной воеводе

      С. Рахманинов. Ныне отпущаеши

С. Рахманинов. Ныне отпущаеши

обложка.рус оглавление.рус